Афект - сильний і відносно короткочасний емоційний стан, що супроводжується вираженими руховими і вегетативними проявами. Виникає в несподіваних стресових ситуаціях як "аварійний" спосіб реагування.
Для афекту характерно звуження свідомості на породили його обставини і нав'язані їм дії. Крайній ступінь афекту - патологічний афект. Це короткочасне психічний розлад у формі різкого емоційного напруження і подальшого звуження свідомості аж до повного його відключення. Виникає як реакція на сильні психотравмуючі впливи. Супроводжується бурхливими емоційними проявами, часто у вигляді агресивних дій. Схильність до патологічним афектам свідчить про порушення балансу процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі.
Афекти нерідко виникають у маленьких дітей на тій стадії розвитку, коли мотиви їх діяльності ще не прийняли чітко усвідомленого характеру і відсутня довільна регуляція поведінки. Будь-яке утруднення в задоволенні потреб дитини або будь-який конфлікт можуть призвести до виникнення афекту. У міру розвитку складних форм діяльності дитини її мотиви починають носити більш усвідомлений характер, емоційне життя приймає організовані форми і афективні реакції виникають все рідше. В умовах неправильного виховання схильність до аффективному поведінки може закріпитися.
У психології виділяють також афект неадекватності - стійке негативне переживання, викликане, нездатністю домогтися успіху в будь-якої діяльності.
У дітей в несприятливих умовах афект неадекватності може виникнути як наслідок переживання ними обмеженості власних можливостей і нездатності самостійно задовольнити свої потреби. Діти в стані афекту неадакратності стають образливими, підозрілими, дратівливими, схильними до негативізму і агресивних реакцій. Тривале стан афекту неадекватності призводять до формуванню і закріпленню негативних рис характеру.
Комментариев нет:
Отправить комментарий